|
У о т с о н. Гей! Що ви робите! Припиніть це насильство.
Холмс. Дорогий друже, не вистачало ще покликати на допомогу полісмена. На жаль, байка закінчується цілком однозначно: «Сказав і в темний ліс Вовк поволік Ягня». Можу вас втішити лише тим, що, незважаючи на сумний фінал, Ягня, зрештою, як і Вовк, і всі інші великі й малі мешканці Країни Літературних Героїв, безсмертне...
У о т с о н. Як же він посмів? У присутності нас!..
Холмс. Ну, тримайтеся. Скажіть краще, чи помітили ви у цій байці якесь порушення логіки?
У о т с о н (роздратовано й ображено). Про що ви, Холмсе? Після того, як я став свідком цієї жахливої драми, мені, вибачте, не до вашої логіки!
Холмс. Як ви сказали? До моєї?... Адже байка «Вовк і Ягня» зовсім не про те, що проголошено в першому її рядку. Поміркуйте, мій вразливий друже! Хіба варто було б розповідати цю історію тільки для того, щоб обґрунтувати найпростішу думку: «У сильного безсилий винен завсігди». І хіба зміст байки не в тих брехливих звинуваченнях, які адресує Ягняті Вовк?
У о т с о н. Так... Справді... Хоча, відверто, мені зараз важко зосередитися. Я ще не оговтався від хвилювання.
Холмс. Ще б не хвилюватися! Те, що ми з вами бачили і чули, насправді драматично, як ви точно підмітили. І зовсім непросто, я б навіть сказав — дивно! Здавалося б, ми повинні лише радіти, коли Ягнятко спритно і переконливо заперечує все, у чому його звинувачує Вовк. І перемагає в суперечці!
У о т с о н. Так, саме так! (тут же розчаровано.) Так, але... Чому ж тоді ми не радіємо його перемозі? Навпаки, вона викликає тривогу.
Холмс. У цьому і полягає дивний секрет байки Крилова. Так, Ягня нібито перемагає, але ми постійно пам'ятаємо, що перемога його не врятує. Більше того! Кожна відповідь Ягняти, яка, безсумнівно, доводить його правоту, наближає нещасного до загибелі. І коли Вовкові вже нічого заперечити, він вдається не до слів, а пускає в хід зуби.
У о т с о н. Так! Отже, мова лише про те, що багатообразний зміст байки неможливо звести до одного рядка моралі?
Холмс. Чудово, Уотсоне! І саме для того, щоб ви це зрозуміли, я й запропонував вам взяти участь у розслідуванні, яке здалося вам на початку безглуздим.
У о т с о н. Так, тепер я все зрозумів! Ви переконали мене.
Холмс. Переконав вас не тільки я. І навіть не зовсім я... Головне, що переконало вас — це ваші власні відчуття. Ті відчуття, які може викликати лише художній твір. У чому полягала сила і новизна байок Крилова в порівнянні з тим, як їх писали в давніші часи? У тому, що, беручи стародавні сюжети, які мали довести ту чи іншу істину, Крилов ставився до них, як поет. Як художник. Бачив і відкривав у них складність істинного людського життя — ось чому з історії про Вовка і Ягня, яку розповіли до нього і римлянин Федр, і француз Лафонтен, у Крилова вийшла «маленька драма»...
За книгою Станіслава Рассадіна і Бенедикта Сарнова «В стране литературных героев»
|
|
