|
Професор (з мимовільною повагою). Глянь, і це зрозумів! Молодець! Тільки ніколи не говори, що тобі абсолютно все зрозуміло. Так не буває, а тут взагалі справа дещо складніша.
Гена. Як це? Що ви хочете сказати?
Професор. Сказати?.. Я краще у тебе запитаю. Як ти гадаєш: що відбувається в криловській байці про Ворону і Лисицю? Або ще простіше: чому Ворона раптом каркнула? Що змусило її зробити цей безглуздий вчинок? Які, так би мовити, почуття?
Гена. Архипе Архиповичу, це вже й насправді дуже просто.
Професор. Ти гадаєш? А мені здається... Добре. Якщо ти у нас для такого легенького запитання дуже розумний, я переадресую його нашим юним читачам. Можливо, вони й дадуть правильну відповідь!..
У СПРАВУ ВТРУЧАЄТЬСЯ ПОШТОВИЙ ДИЛІЖАНС1
Цього разу і початок подорожі, і місце, з якого вона починається, інші. Навіть двох головних дійових осіб змінено. Словом, ми на квартирі, але вже не в Архипа Архиповича, а в Шерлока Холмса. У тій самій, всім відомій, що на Бейкер-стріт. Господар квартири відсторонено спостерігає, а його товариш Уотсон дуже роздратований.
Під вікнами квартири стоїть Поштовий Диліжанс, у якому терпляче чекає візник Сем Уеллер.
Уотсон. Запрягайте коней! Ми вирушаємо подорожувати російською літературою.
Сем (дуже діловито). Пункт призначення, сер? Холмс. Прямуйте до струмка. Уотсон. До струмка? Для чого?
Холмс. Не ставте зайвих запитань. Сем уже зрозумів мене.
Ідуть мовчки.
Холмс (раптом, ніби знічев'я).
У сильного безсилий винен завсігди:
Цих прикладів в історії ми досить знаєм...2
Уотсон (навіть здригнувся). Що з вами, Холмсе? Ви заговорили віршами? Перевтома? Дайте ваш пульс...
Холмс. Віршами Крилова, Уотсоне. Я просто хочу нагадати вам байку «Вовк і Ягня», щоб наступні події не були для вас несподіваними. (Продовжує.)
У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді лучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачив він, і хоче поживитись,
|
|