|
Розділ п'ятий. РОБІНЗОН НА БЕЗЛЮДНОМУ ОСТРОВІ.— ВІН ЗДОБУВАЄ РЕЧІ З КОРАБЛЯ І БУДУЄ СОБІ ЖИТЛО
Я шукав очима покинутий нами корабель і з подивом побачив, що його вже немає на попередньому місці. Тепер його прибило ближче до берега. Він опинився недалеко від тієї самої скали, об яку мене ледве не розбило хвилею. Певно, вночі його підняв приплив, зсунув з мілини і пригнав сюди.
Тепер він стояв не далі як за милю від того місця, де я ночував. Хвилі, очевидно, не розбили його: він тримався на воді майже рівно.
Я вирішив зразу ж дістатися на корабель, щоб узяти провізію й інші речі.
Виявилося, що весь запас корабельної провізії залишився зовсім сухий, а тому що мене мучив голод, я насамперед поспішив до комори, наклав у кишені сухарів і, оглядаючи корабель, їв на ходу, щоб не втрачати марно часу. В кают-компанії я знайшов пляшку рому і ковтнув трохи з неї, бо мені потрібно було підкріпитися для роботи, яка чекала на мене.
Передусім мені потрібен був човен, щоб перевезти на берег ті речі, які мені згодяться. Але човна не було де взяти, а бажати неможливого — не варто. За потреби ми стаємо винахідниками, і я гаряче взявся за роботу...
Я вибрав кілька легких колод і викинув їх за борт, обв'язавши перед тим кожну з них канатом, щоб їх не знесло. Потім я спустився з корабля, притяг до себе чотири колоди, міцно зв'язав їх з обох боків, скріпивши згори двома чи трьома дощечками, покладеними навхрест, і в мене вийшло щось схоже на пліт...
Чим же навантажити цей пліт і що зробити, щоб його не знесло припливом? Довго роздумувати не доводилося, треба було поспішати. Насамперед я поклав на пліт усі дошки, які знайшов на кораблі, потім узяв три сундуки, що належали нашим матросам, зламав замки і викинув із сундуків усе майно. Я відібрав тільки ті речі, що були найбільше придатні для мене, і наповнив ними всі три сундуки. В один сундук я уклав харчі: рис, сухарі, три головки голландського
|
|
