|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коли Данієлю Дефо виповнилося шістдесят, він писав: «Я прожив надзвичайне життя — у постійних бурях, у боротьбі з найгіршим видом дикунів і людожерів... Я пережив насильство і гніт, несправедливі докори, людське презирство, небесні кари і ворожнечу людей...»
Останні роки свого життя Дефо провів далеко від дому, переховуючись від кредиторів. Він був старим і хворим, однак не припиняв працювати. Останніми написав твори на тему «негайного припинення вуличного розбою». Навіть на порозі смерті він думав про благополуччя країни, в якій його не раз переслідували.
Помер Данієль Дефо у квітні 1731 року. Одна з газет написала з приводу його смерті: «Кілька днів тому пішов з життя Дефо-старший, добре відомий своїми численними і різноманітними творами. Він був наділений великим природним даром. Чудово орієнтувався в торгових інтересах країни... Він намагався триматися якомога далі від політичних угруповань. Але завжди захищав інтереси громадянської і релігійної свободи...* Дослідники вважають, що цей некролог написав завчасно сам Дефо.
Слава прийшла до письменника вже після його смерті, передусім завдяки романові «Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди
Робінзона Крузо», написаному ще в
|
|
|
|
|
|
Головні ознаки роману:
— переважно прозовий твір, великий за обсягом;
— велика кількість подій;
— охоплює значний відрізок часу;
— складна композиція;
— велика кількість персонажів;
— розкрито історію формування характерів героїв.
|
1719 році. Повна назва роману — «Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років у цілковитій самотності на безлюдному острові біля американського узбережжя, недалеко від гирла ріки Оріноко, опинившись на березі після
|
|
|
аварії корабля, під час якої загинув весь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб, яким його врешті-решт визволили пірати. Писано ним самим». Ця назва є коротким викладом змісту твору.
Коли Данієль Дефо писав роман, мабуть він думав не про славу. Книга вийшла навіть без імені автора, адже була написана нібито самим Робінзоном. Головний герой твору не зовсім вигаданий письменником. У нього був прототип — моряк Олександр Селькірк. Після сварки з капітаном його висадили на безлюдному острові біля Південної Америки. Селькіркові залишили невеликий запас продуктів і необхідні речі (одяг, білизну, рушницю, порох, кресало, тютюн, сокиру, ніж, котел і Біблію). Прожив він на острові чотири роки і чотири місяці, а потім його помітили з корабля. За цей час він зовсім здичавів і, опинившись на борту корабля, не зміг спочатку вимовити жодного слова.
Роман — великий за обсягом і складний за будовою переважно прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, розкрито історію формування характерів багатьох персонажів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
