Переглянути всі підручники
<< < 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 > >>

 

      Творчі здібності Діккенс виявляв ще підлітком. Ніби граючись, Чарлз робив деякі нотатки про цікавих людей. Наприклад, описав перукаря свого дядька, який любив розмірковувати, що зробив би французький імператор Наполеон у тому чи іншому випадку. Однак у юності Чарлз Діккенс мріяв стати актором, а не письмен­ником. Розповідають, що він міг годинами перед дзеркалом відпрацьовувати певні рухи (сідати, вставати, вклонятися). Він учив­ся надавати своєму обличчю то презирливого, то привітного виразу, зображувати любов, ненависть, відчай, надію. Але актором йому стати не судилося. Діккенс став письменником, його перу належить величезна кількість художніх творів, повне зібрання яких становить шістнадцять томів. Першою книгою, яка принесла Діккенсові славу, були «Посмертні записки Піквікського клубу». Читачі відразу полюбили літнього товстуна-добряка Піквіка. Він, хоч і виглядав дуже кумедним, умів перемагати, здійснювати задумане. Ніколи ще Англія так не сміялася, читаючи книги, і ніколи так не плакала, хвилюючись за долю героя. Яким героям надавав перевагу письменник? Понад усе він любив простих людей. Він описав їхній побут так детально, ніби сам перебу­вав серед них. Український письменник Пантелеймон Куліш назвав Чарлза Діккенса «найвеличнішим художником побуту, звичаїв і пристрастей людських». Усі симпатії автор віддає улюбленцям Оліверу Твісту, Ніколасу Нікльбі, Девіду Копперфілду — юнакам, яким життя на початку зовсім не усміхалося. Іменами героїв письменник називає свої твори. Особливу ніжність виявляє до малюка Тайні Тіма з повісті «Різдвяна пісня в прозі...» і до дивакуватих маленьких дівчаток, які дуже рано навчилися допомагати іншим: Дорріт («Маленька Дорріт»), Флоренс Домбі («Домбі й син») і маленької Нел («Крамниця старожитностей»). Усіх їх він любить і неодмінно хоче зробити щасливими. Неможливо перелічити всіх його героїв — життєрадісних, доб­розичливих, трохи кумедних і завжди таких цікавих. Усі разом вони могли б населяти ціле містечко. І не думайте, що вони є витвором фантазії автора. їхні характери цілком жит­тєві. Діккенс був дуже спостережли­вою людиною, помічав найменші дрібниці зовнішності та поведінки людей. У нього був проникливий погляд. Подивіться на будь-який з його портретів, і ви побачите холодні сірі гострі очі, які приховують у собі все, що колись відкрив їм світ. «Цей погляд нічого не обминав... Все фіксувалося в ньому й очікувало... Нічого не завмирало і не зникало»,— таким побачив Чарлза Діккенса на портреті відомий австрійський письменник

 

Переглянути всі підручники
<< < 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 > >>
Hosted by uCoz