Переглянути всі підручники << < 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 > >>   Розгляньте ілюстрації, вміщені в статті. Підготуйте повідомлення про французького письменника Жана де Лафонтена. ЗАЧУМЛЕНІ ЗВІРІ Небесна кара, що її за гріх Великий наслано на всіх, Чума — нещадна, люта сила, Спроможна все живе за день До решти винищити, впень, Нещадно звірину косила. Не кожен хворий помирав, Та кожен дні лихої скрути Хотів як-небудь перебути. Було звіроті не до справ: Уже не йшли на полювання . Ні хитрі лиси, ні вовки, І велелюбні голубки Забули любування. Лев скликав раду і сказав: «Напевно, кару Бог послав Нам за чиюсь тяжку провину. Жан Еффель. Зачумлені звірі У кого з нас найбільший гріх, Хай жертвує собою й від загину Рятує всіх. Історія нас вчить: зі скрути Не вийти без належної покути. Покаймося ж, мов на духу, при всіх У всіх своїх тяжких провинах. Я маю на душі великий гріх: Я стільки з'їв овець невинних! Куди подітись від гріха? Того ще мало: Я,бувало, З'їдав і пастуха. Я жертвую собою, як немає У вас гріхів. Та закликаю вас Покаятись, як я, бо вмерти має Найбільший грішник серед нас». «О царю! — каже Лис.— Сумлінність ваша може Всім бути за взірець. Але хіба то гріх? Та, може, Ви, ївши тих дурних овець, їм честь велику виявляли. А щодо пастухів — який то гріх? Вони нам стільки дозволяли, Що краще б їх поїсти всіх ».  Підлесники аплодували.   Переглянути всі підручники << < 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 > >>