|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЖАН ДЕ ЛАФОНТЕН
Байки не такі прості, як здаються: в них учитися можна навіть у тварин... Наша хитрість — повчати, даруючи насолоду.
Жан де Лафонтен
Багато віків минуло відтоді, як жив Езоп. Світ дуже змінився: виникли нові держави, реформувалися суспільні закони, розвинулися науки, поліпшився побут... Лише внутрішній світ людини та її поведінка суттєво не змінилися. Одним із тих, хто писав і популяризував байки, наповнюючи їх новим змістом, був Жан де Лафонтен. Народився він у Франції,
|
|
|
|
|
|
в маленькому містечку Шато-Тьєррі в родині лісника. Хлопчик не здобув належної освіти, адже його батько вбачав у синові продовжувача своєї справи і вважав за доцільніше привити Жанові навички ведення лісового господарства. Та несподівано для всіх Жан поїхав до Парижа. Юнак ставився до життя легко, весело та безтурботно, як Цикада з його майбутньої байки «Цикада і Мурашка». Однак це не завадило йому завоювати в столиці прихильність багатьох відомих людей.
Лафонтен почав серйозно вивчати
|
|
|
|
|
|
|
історію, літературу, багато читав, сам складав вірші. Але справжньої слави він зажив як байкар. Перші шість книг під назвою «Байки Езопа, перекладені на вірші добродієм де Лафонтеном» з'явилися в 1668 році. Всього поет видав 12 збірок байок.
Чому Лафонтен став відомим? На це запитання російський поет Василь Жуковський відповів так: «Лафонтен говорить із вами не для того, щоб бути вашим наставником, а тому, що йому весело говорити». У байках Лафонтена відкривається поетова душа, через те, напевно, він дістав прізвисько «добродушний».
|
|
|
Характер митця визначав характер його байок. Ці твори виявилися для багатьох близькими і зрозуміли-
|
|
|
Жан-Леон Жером. Лафонтен і Мольєр
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|