|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поняття: науково-фантастична література, новела. Імена: Рей Дуглас Бредбері, Герберт Уеллс, Жуль Берн, Едгар Аллан По, Мері Шеллі, Бернард Шоу, Чарлз Діккенс.
Географічні назви: Іллінойс, Вокіген, мис Канаверал.
Назви творів: «451° за Фаренгейтом», «Усмішка», «Усе літо в один день»,
«Калейдоскоп», «Р — означає ракета», «Канікули».
Назви збірок: «Марсіанські хроніки», «Золоті яблука сонця».
Запитання й завдання
1. Літературу якої країни презентує творчість Рея Дугласа Бредбері?
2. Де отримав освіту майбутній письменник? Які науки вивчав? Які книги любив читати? Яку професію обрав?
3. З яких джерел народилася фантастика Бредбері? Яке вона має відношення до життя?
4. Скільки творів написав Рей Бредбері? Які з них ви читали?
5. Що письменник понад усе цінує в житті?
1. Що Рей Бредбері мав на увазі, коли говорив: «Я такий же, якими були Жуль Берн і Герберт Уеллс»!
2. Чи вважає себе митець щасливою людиною? Обґрунтуйте свою думку.
3. Як ви розумієте слова Бредбері, що є епіграфом до статті?
Складіть усну розповідь на тему «Чому Рей Бредбері обирає фантастику». Використайте в ній висловлювання письменника, подані в статті.
|
|
|
|
|
|
УСМІШКА
Черга зібралась на міському майдані о п'ятій ранку, коли перегук півнів долинав із далекого, вкритого інеєм, селища й ніде не світилося. Тоді повсюди над зруйнованими будинками висіли клапті туману, та ось тепер, о сьомій ранку, він почав зникати з появою перших ознак світанку. Дорогою парами, втрьох іще йшли люди — був саме ярмарковий і святковий день.
Хлопчина стояв позаду двох чоловіків, котрі голосно розмовляли між собою, і в чистому холодному повітрі звучання їхніх слів було ще різкішим. Він тупцював на місці й хекав на свої червоні, обвітрені руки, позираючи то на засмальцьований, з цупкої мішковини, одяг балакунів, то на довгу вервечку чоловіків та жінок попереду.
— Агов, хлопче, а ти що тут робиш спозаранку? — почувся чоловічий голос у нього за спиною.
— Це моє місце, я зайняв тут чергу,— відповів хлопець.
— Ти б краще віддав своє місце комусь тямущому, а сам забрався б геть!
— Не чіпай хлопця,— втрутився, різко обернувшись, один із чоловіків, які стояли попереду.
— Я пожартував.— Чоловік, котрий стояв позаду, поклав руку хлопчині на голову, а той, насупившись, скинув її.— Просто подумав: якось дивно — дитина вже на ногах із самого ранку.
— Цей хлопець тямить у мистецтві, зрозумів? — сказав захисник, чоловік на прізвище Грігзбі.— Як тебе звати, малий?
|
|
|
|
|
|
|
|
|
