|
|
|
|
|
|
|
|
|
Світову славу принесли авторові збірки новел «Марсіанські хроніки», «Золоті яблука сонця», роман «451° за Фаренгейтом». Його новелами «Усмішка», «Усе літо в один день», «Калейдоскоп», «Р — означає ракета», «Канікули» зачитуються люди усієї планети. Все це фантастика. Як вона народжується? З яких джерел? Коли про це запитали Рея Бредбері, він почав говорити, здавалося б, зовсім про інше: «Я цікавлюся всілякими галузями знань...
|
|
|
Деякі галузі я знаю найкра ще: психіатрію, філософію, поезію, літературу... З дитинства люблю детективи. Цікавлюсь мистецтвом Ренесансу, грецькою і латинською цивілізаціями... Думки, які я взяв із різних дисциплін, накопичуються і
|
Головні ознаки новели:
— невеликий за обсягом прозовий твір;
— зображено одну незвичайну життєву подію;
— напружений сюжет;
— невелика кількість персонажів;
— несподівана розв'язка;
— використання художніх дета-
|
|
|
спалахують у мозку. За одну секунду із слона народжується муха або навпаки*.
Слова письменника здаються трохи несподіваними, хоча й зовсім простими. Виявляється, фантастика народжується із звичайних книг. Відповідаючи на запитання, чи була для нього наукова фантастика одним із способів відійти від дійсності, Бредбері сказав: «Ні, хіба що підійти до дійсності ближче!*
Тема космосу притягувала його до себе, ніби магнітом. Якось Бредбері випала нагода поїхати на мис Канаверал, звідки американці запускають свої космічні кораблі. «Я піднявся,— згадував письменник,— на самісіньку верхівку пускової установки, все оглянув. І до кінця дня плакав від радості. Адже я був там, у світі, який вважаю своїм...»
Тому він і розуміє так добре всіх мрійників, вірить у те, що люди освоять Місяць, Марс, полетять у різні куточки Всесвіту...
Закоханий у космос, Рей Бредбері, однак, понад усе цінує те, що має на Землі. Найвищою цінністю митець вважає сім'ю. На урочистостях до дня закінчення школи, на яких він є частим гостем, письменник завжди говорить молоді: «Тут присутній той, хто дуже вас любить, але він не може зізнатися вам у цьому. Це ваш батько. Біжіть же, поцілуйте його і скажіть, як міцно ви його любите».
У своїх фантастичних творах, відправляючи героїв у далеке минуле або в таке ж далеке майбутнє, Бредбері завжди говорить про людину і її почуття. А себе він вважає автором «оповідань з мораллю». «Усі ми схожі на капітана Немо: йому не подобалося, як влаштований світ. Але замість того щоб руйнувати, він створює такий світ, який потрібен йому... Я такий же, якими були Жуль Верн і Герберт Уеллс»,— говорить письменник.
У Рея Бредбері є заповітна мрія: «Якщо коли-небудь після моєї смерті мою могилу відвідає хлопчик і скаже: «Тут лежить оповідач пригод»,— я буду щасливий».
Новела — невеликий за обсягом прозовий твір переважно про одну незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|