|
|
|
|
|
|
|
— Та ні! Я не хочу слона в удаві. Удав дуже небезпечний, а слон надто здоровенний. У мене все маленьке. Мені треба баранця. Намалюй баранця.
І я намалював.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Він глянув пильно та й каже:
— Ні! Цей баранець зовсім хирявий. Намалюй іншого. Я намалював.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мій приятель посміхнувся лагідно й поблажливо. — Ти ж добре бачиш — це не баранець, а баранисько. Ще й рогатий...
Тоді я зобразив ще одного.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Та він забракував і цей малюнок.
— Це надто старий. Я хочу такого баранця, щоб жив довго. І тут мені терпець урвався — адже треба було якнайхутчій розбирати й лагодити двигун,— і я награмузляв такий малюнок:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І заявив:
— Ось тобі ящик. А в ньому той баранець, який тобі до вподоби.
|
|
|
|
|
|
|
|
