|
|
|
|
|
|
|
|
|
потрапляв у екстремальні ситуації. Але це не так. Надзвичайні пригоди його не вабили, він просто не любив бездіяльності, спокою.
Про Сент-Екзюпері ще за життя складали легенди. І він не раз підтверджував їх вчинками. Йому, наприклад, вдалося за 13 місяців роботи в Африці врятувати 14 льотчиків.
Антуан де Сент-Екзюпері справляв враження здорованя, а насправді через численні травми не міг самостійно одягнути комбінезон і сісти в кабіну літака. Пілот поштових ліній, начальник аеродрому в пустелі, піонер авіації в Південній Америці і... письменник-мислитвль. Ніби не дуже це все
|
|
|
|
|
|
|
поєднується, але тільки не для Сент-Екзюпері. «Для мене літати й писати — одне й те саме,— говорив
|
Антуану де Сент-Екзюпері допомагають одягнути льотний костюм
|
|
|
він.— Головне — діяти, головне — знайти себе. Авіатор і письменник... однаковою мірою пізнають світ».
Авіація й література в житті Сент-Екзюпері стояли на першому місці. За спогадами друзів, письменник дуже любив також французькі народні пісні, джаз, кіно, гумор. А як він умів розповідати! Його слухали, затамувавши подих, коли він у товаристві розповідав про те, як мало не помер від спраги в Лівійській пустелі.
Друзів у Сент-Екзюпері було небагато, але якщо вже він знаходив друга, то на все життя. Коли його найкращий товариш льотчик Гійоме розбився в горах, Сент-Екзюпері, сподіваючись знайти друга, день у день кружляв над гірськими вершинами, спускався до самісінького дна крижаних ущелин.
Після багатьох аварій письменника визнали непридатним для служби в авіації. Але він повернувся в небо у роки Другої світової війни.
31 липня 1944 року Сент-Екзюпері
|
|
|
вирушив на своєму літаку в розвідувальний політ і не повернувся. Цей політ став для нього останнім. Він загинув над морем поблизу острова Корсика.
|
Головні ознаки притчі:
— алегоричний повчальний твір;
— наявні мораль, духовні настанови;
— немає описовості;
— дія відбувається мовби без декорацій.
|
|
|
|
|
|
Антуан де Сент-Екзюпері пішов у зоряні світи, але залишився на Землі завдяки своїм книгам, передусім — казці-притчі «Маленький принц».
Письменник присвятив цей твір своєму найкращому другові Леону Верту, якого знав ще з дитинства. Сент-Екзюпері вигадав
Притча — алегоричний повчальний твір про людське життя із прихованою мораллю.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|