|
напали французькі пірати. Молодого матроса взяли в полон і продали в рабство. Але йому вдалося втекти і найнятися на піратський корабель. З цього часу почалися пригоди і невдачі, які наполегливий юнак дивовижним чином долав, залишаючись цілим та неушкодже-ним. Додому Селькірк повернувся в розкішному одязі і з повним гаманцем.
Вдома не сиділося. Осіле життя здавалося нудним і одноманітним. Випадково юнак дізнався, що капітан Вільям Дамп'єр готується відплисти в Індію за золотом. Селькірк запропонував йому свої послуги і став боцманом на галері «Сенк Пор». У флотилію Дамп'єра, окрім галери «Сенк Пор», входив двадцятишестигарматний бриг «Сент-Джордж». Кораблі вийшли з гавані не одночасно і зустрілися лише біля берегів Ірландії. Ось тут і трапилась подія, яка відіграла в житті Олександра Селькірка дуже важливу роль.
Несподівано помер капітан Дамп'єр, і на його місце призначили жорстокого і свавільного Томаса Стредлінга. Під час плавання між капітаном і боцманом не раз виникали сутички. Упертий шотландець Селькірк не сподобався владолюбному капітанові. Дійшло до того, що у судовому журналі з'явився запис: «Олександр Селькірк списаний із судна «за власним бажанням». У шлюпку завантажили одяг і білизну, кремінну рушницю, фунт пороху, кулі і кресало, декілька фунтів тютюну, сокиру, ніж, казан, не забули навіть Біблію.
Олександр Селькірк залишився один на безлюдному острові Мас-а-Тьєрра, який входив до архіпелагу Хуан-Фернандес, що поблизу берегів Чилі. Це був той самий острів, який сьогодні має назву «Острів Робінзона Крузо».
Селькірк насправді опинився в становищі Робінзона. І він виявив у цій ситуації неабиякі винахідливість, вигадливість, терпіння і працездатність. Коли одяг його зносився, він із звичайного гвіздка змайстрував голку і пошив новий одяг із козячих шкур. Олександр збудував собі дві хатини з колод та листя і сам обладнав їх. Тобто він поводив себе точнісінько так, як справжній Робінзон.
Але це зараз ми кажемо «як Робінзон». А в той час так сказати ніхто не міг, оскільки ніякого Робінзона Крузо ще не існувало. Робінзон з'явився саме завдяки Олександрові Селькірку. Справді, історія, яку розповів Данієль Дефо, детально відтворює всі ті події, які трапилися з Олександром Селькірком.
Робінзон Крузо також у вісімнадцять років залишив батьківський дім, найнявся на корабель і відплив у відкрите море. Він також потрапив у полон до піратів, а коли звільнився — не заспокоївся і знову вирушив у нову подорож.
Робінзон, правда, опинився на безлюдному острові не «за власним бажанням», а через катастрофу. Всі його товариші загинули, тільки він один врятувався.
Робінзон, як і Селькірк, також сам збудував житло, змайстрував побутове приладдя. Він також шив собі одяг із козячих шкур.
Історія «моряка з Йорка Робінзона Крузо» майже повторила дивовижну історію Олександра Селькірка.
|
|