|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЕЗОП
Байки мають назву езопівських і тому, що Езоп багато складав їх, і тому, що вони в нього кращі і більше сприяють мудрості. Через те його і зарахували до мудреців, а байки його мали таке поширення, що того, хто їх не читав, вважали за невігласа. Проти таких невігласів... спрямоване прислів'я: «Ти навіть і Езопа не читав».
Феофан Прокопович
Легендарний давньогрецький поет, засновник жанру байки — Езоп, за переказами, жив у VI ст. до нової доби. Вперше згадує поета історик Геродот. Він повідомляє, що Езоп був рабом Ксанфа на острові Самос, писав і виголошував байки і промови, загинув у місті Дельфи. Згодом про Езопа склали багато легенд.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Через декілька століть невідомий упорядник зібрав історії про легендарного байкаря і записав їх як «Повість про Ксанфа-філософа і Езопа, його раба...».
|
Дієго Веласкес. Езоп
Езоп — давньогрецький байкар
VI ст. до н. д.
|
|
|
|
|
|
У ній автор розповів, що легендарний Езоп був вихідцем із Фрігії — країни в Малій Азії. Він був не лише рабом — доля наділила його й потворною зовнішністю: мав непривабливе обличчя, непропорційні частини тіла, короткі руки і горб на спині. До того ж, кульгав та був німим.
Легенда розповідає, що одного дня Езоп копав землю в полі й раптом побачив самотню жінку у вбранні жриці, яка підійшла до нього і сказала: «Добра людино, коли в тобі є співчуття до смертних — покажи мені дорогу до міста, бо я заблукала». Езоп нагодував жінку хлібом і маслинами, напоїв джерельною водою, потім вивів на дорогу і показав, куди йти.
Жриця швидко дісталася дому і розповіла своїй володарці, богині плодючості, материнства, здоров'я й мореплавства, Ісіді про цю пригоду. Ісіда вирішила нагородити раба за його благодіяння й подарувала Езопові голос. її дев'ять муз, красномовних дочок Зевса, покровительок поезії, мистецтва й науки надихнули Езопа на складання цікавих промов, наділили мистецьким даром. Так він позбувся німоти і став один із наймудріших людей Греції.
Волею долі Езоп стає рабом філософа й учителя Ксанфа, який значно поступався мудрістю Езопові. Якось Ксанф запросив до себе
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
