|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Високе дерево на схилі Підзорної Труби, напрямок на пн. від пн.-пн.-сх. Острів Кістяка на сх.-пд.-сх. і сх. Десять футів.
Зливки срібла в північній ямі. Знайдеш її, ідучи схилом східного пагорка, за десять сажнів на південь від чорної скелі, коли стати лицем до неї.
Зброю знайти легко, вона в піщаному горбі на пн. кінці Північного мису, прямувати треба на сх. і на чверть румба* до пн.
Дж. Ф.»
І все. Та хоч які ці записи були стислі й незрозумілі для мене, але сквайра і доктора Лівсі вони захопили надзвичайно.
— Лівсі,— заявив сквайр,— ви негайно кидаєте ваше злиденне лікарювання.
|
|
|
|
-
|
|
|
|
|
|
Завтра я вирушаю до Бристоля. За три тижні — та які там три тижні...
|
Генрі Брок. Сквайр Трелоні, лікар Лівсі і Джім
|
|
|
|
|
|
за два тижні!., за десять днів!.. — ми матимемо найкраще судно, сер, і найдобірнішу команду на всю Англію. Гокінс буде в нас юнгою. З тебе, Гокінсе, вийде неабиякий юнга. Ви, Лівсі,— корабельний лікар. Я — адмірал. Ми візьмемо з собою Редрута, Джойса й Гантера. Погожий вітер швидко домчить нас до місця, а відшукати там скарб — це ми зможемо заіграшки. І в нас буде стільки грошей, що хоч їж їх, хоч купайся в них, хоч засипайся ними з головою...
— Тре лоні,— мовив лікар,— я їду з вами. І ручуся за себе й за Джіма, що ми обидва не підведемо вас. Є тільки одна людина, якої я побоююсь.
— Хто це? — вигукнув сквайр.— Назвіть мені цього негідника, сер!
— Це ви самі,— відповів лікар.— Бо ви не вмієте тримати язика за зубами. Не тільки ми троє знаємо про ці папери. Розбишаки, які вчинили напад на заїзд цієї ночі,— зухвало відчайдушні пройдисвіти, це безперечно, і так само й ті, що лишалися на вітрильнику, і ті, які, смію думати, нишпорять десь тут на березі,— вони ладні піти на все, аби допастися до цих скарбів. Тим-то жоден з нас не повинен ходити поодинці, поки ми не виберемось у чисте море. Я і Джім лишимося тим часом тут. Ви беріть з собою Джойса й Гантера, коли поїдете до Бристоля. І найголовніше — щоб жоден з нас ані писнув нікому про нашу знахідку.
— Лівсі,— відповів сквайр,— ви завжди маєте рацію. Я мовчатиму, як могила.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
