|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДЖЕК ЛОНДОН
(Джон Гріффіт Лондон)
Наскільки людина перемагає страх, настільки вона є людиною.
Томас Карлейль
Є письменники, у творах яких ми знаходимо щось нове, незнане, герої цих творів стають нашими близькими друзями і постійними супутниками. До таких письменників належить і великий митець Америки Джек Лондон.
Здається, біля його колиски стояли
|
|
|
|
|
|
Джек Лондон — американський письменник
1876 (Сан-Франціско,
шт. Каліфорнія) — 1916 (Глен-Еллен)
|
добрі чарівники... У нього було прекрасне обличчя — мужнє, вольове, з розумним чолом і ясними, по-дитячому чистими, веселими очима.
|
|
|
Його сталевим м'язам міг позаздрити будь-який спортсмен, а вмінню приваблювати людей — багато хто з політиків. Що вже говорити про талант оповідача, завдяки якому він завоював багатомільйонну аудиторію читачів. Але цей видатний письменник увійшов у літературне життя не в парадні двері, а з чорного ходу.
Джекові дуже рано довелося поча-
|
|
|
|
ти трудове життя, адже родина жила бідно. Згодом письменник згадував про своє дитинство: «У десять років я вже продавав на вулицях газети. Кожний цент віддавав сім'ї, а сам ходив до школи, згораючи від сорому за свій кашкет, черевики, одяг... Я прокидався о третій ранку, щоб всти гнути за газетами, а потім ішов не додому, а до школи. Після школи — вечірні газети...»
В юнацькі роки Джек Лондон пішов працювати на консервну фабрику, де робочий день тривав одинадцять годин. Якось йому довелося простояти за верстатом тридцять шість годин підряд. Він утік з роботи, купив човна, позичивши гроші в тітоньки Дженні, своєї колишньої годувальниці, і почав добувати в бухті Сан-Франціско делікатесні мідії для
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
