|
|
По-різному уявляли собі єгиптяни і появу на землі людей.
Є міф, який розповідає, що «люди вийшли з очей бога-творця», а боги — з його уст.
В іншому міфі сказано, що люди — «отара богів» — походять із тіла бога-творця і є його копією. Це для них він із хаосу створив небо та землю, для дихання — повітря, для їжі — тварин, птахів та риб.
Безперечним є те, що людей створив бог, а отже — вони його «діти».
З чого ж зробив бог-творець небо і землю?
Про це розповідає дуже цікавий міф.
Колись, дуже давно, як ще не було землі, бог повітря Шу* і богиня вологи Тефнут* народили двох дітей — сина Геба* і доньку Нут*. Ці двоє одружилися, і у них теж були діти. Богиня Нут народила Сонце і Зорі, і Всесвіт засяяв чудовими вогнями.
Коли Сонце стомлювалося, Нут ковтала його, і тоді світили Зорі. За якийсь час вона ковтала Зорі та знову народжувала Сонце. І так тривало дуже довго.
Розгнівався Геб, чоловік Нут, що вона поїдає дітей!
— Хіба ти мати?! Ти — свиня, яка поїдає своїх поросят! Не потрібна мені така дружина!
І Геб не захотів більше знатися з Нут. Довелося втрутитися батькові Геба та Нут — богові повітря Шу.
— Я примирю вас! Віднині ви ре будете разом, а тому ніколи не сваритиметеся! — вирішив Шу.— Ти, Нут, вигнися дугою над Гебом, спираючись на кінчики пальців рук та ніг! А ти, Гебе, простягнися рівно на землі і лежи спокійно. Віднині Нут буде небом, а Геб — землею, і вам ніколи більше не зійтися...
Переказ Ольги Бондарук
|
|
